Толковый украинский словарь. 2014.
наголовач — а, ч. 1) Круговий ремінь вуздечки, що йде від вудил поза вуха. 2) діал. Наголовок (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
наголовач — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови